«Заповідне паркознавство»

І. Мета навчальної дисципліни – це професійна підготовка майбутніх фахівців-екологів, які зможуть при необхідності працювати на територіях природно-заповідного фонду, формувати науковий світогляд та природоохоронне мислення про принципи і критерії класифікацій заповідних парків, методи і засоби збереження біорізноманіття, застосування ними знань для наукової діяльності, організації ведення екологічно збалансованого господарювання, паркористування та його ефективного екологічного контролю.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців указаної спеціальності

Дисципліна «Заповідне паркознавство» дозволяє набути здобувачам вищої освіти фахових компетенцій при опануванні циклу дисциплін професійної підготовки.

ІІІ. Завдання дисципліни:

-                            надання теоретичних і практичних знань і вироблення професійної потреби щодо необхідності науково обґрунтованого покращання екостану парків, створення географічно репрезентативної мережі штучних заповідних парків;

-                            формування усвідомлення необхідності переходу на екозбалансоване співвідношення паркових земель з іншими категоріями міських земель;

-                            закріплення стереотипу пріоритетності збереження біотичного та ландшафтного різноманіття штучних заповідних парків, уявлення організації системи їхнього екомоніторингу та екоконтролю, підвищення рівня екологічної та природоохоронної свідомості та культури фахівців-екологів;

- формування уміння визначати сутність наукової проблеми, застосовувати методологічні прийоми, висувати ідеї і шукати шляхи їх втілення.

IV. Основні знання та вміння, яких набуває здобувач вищої освіти після опанування цієї дисципліни:

-                     етапи історичного розвитку заповідного паркознавства;

-                     його сучасний стан як галузі;

-                     міжнародні та національні класифікації і мережі заповідних парків;

-                     механізм збереження біорізноманіття, методи збереження та екологічний контроль;

-                     основні аспекти паркової фітоценології;

-                     проєктну організацію заповідних парків та правові основи проєктування;

-                     визначні заповідні парки світу та України.

-                     застосувати знання в професійній та природоохоронній діяльності;

-                     визначати наукову цінність біорізноманіття заповідних парків;

-                     обґрунтовувати виділення і створення заповідних парків в структурі природно-заповідного фонду;

-                      володіти методами проєктування заповідних парків;

-                     встановлювати режими збереження заповідних екосистем;

-                     оцінювати вплив антропогенних факторів на заповідні екосистеми;

-                      організувати громадський контроль природно-заповідного фонду;

-                      діяти у складі служб державної охорони природно-заповідного фонду;

-                      проводити найпростіші наукові спостереження в заповідних паркових екосистемах;

-                     організовувати еколого-освітню, просвітню та рекреаційну діяльність.