Мета викладання навчальної дисципліни «Метеорологія і кліматологія» – встановлення закономірностей  будови та складу газової оболонки Землі, формування та динаміки атмосферних процесів їх регіонального розподілу, визначення особливостей взаємодії та взаємозв’язку атмосферних процесів та явищ з природними процесами, що формуються в інших геосферах, а також зміну атмосферних процесів внаслідок антропогенового впливу.

Завдання:

–     забезпечення на належному рівні підготовку студентів до розуміння фізичних процесів в атмосфері Землі, фізичних основ теоретичних та прикладних досліджень з природи формування і розвитку кліматичних процесів;

–     вивчення будови і загальних особливостей атмосфери Землі, основних фізичних процесів, що в ній відбуваються, фізичного і математичного моделювання атмосферних процесів, зв'язків між характером атмосферних явищ та процесів, що відбуваються на поверхні Землі;

–     вивчення фізичних процесів і географічних чинників, які формують клімат Землі, а також фізичної суті процесів, що впливають на клімат у конкретних природних умовах з урахуванням антропогенних чинників;

–     вивчення причин формування парникового ефекту та виникнення озонової діри;

–     вивчення методів дослідження атмосфери, моніторингу, картографування і прогнозу атмосферних процесів і кліматичних змін,

–     вивчення причин формування погодних умов, прогнозування погоди;

–     наліз природи небезпечних гідрометеорологічних явищ, що загрожують стану довкіллю.

Після успішного закінчення курсу студенти мають:

знати:

–     основні закони та закономірності, що описують фізичні процеси а атмосфері;

–     найбільш важливі закономірності розподілу метеорологічних величин в атмосфері;

–     основні  розрахункові методи визначення фізичних параметрів атмосфери;

–     вплив на стан атмосфери забруднюючих речовин стаціонарних та мобільних джерел забруднення;

–     засади організації гідрометеорологічних спостережень і функціонування мереж моніторингу;

–     особливості дії чинників та передумови забруднення поверхневих вод і атмосфери;

–     природу небезпечних гідрометеорологічних явищ, що загрожують стану довкілля.

 

вміти:

–     користуватися  метеорологічними  даними, що отримуються на стандартній мережі метеорологічних спостережень та при спеціальних моніторингових дослідженнях;

–     користуватись спеціальними картами та розрахунковими прогнозними графіками-діаграмами;

–     користуватися спеціальною науково-технічною літературою, спеціальними метеорологічними таблицями та кліматичними довідниками;

–     організовувати та проводити локальні гідрологічні та метеорологічні спостереження, здійснювати відбір проб води та повітря для аналізів на вміст інгредієнтів;

–     володіти методами статистичної обробки та графічного аналізу гідрометеорологічної інформації;

–     аналізувати дані державної системи гідрометеорологічних спостережень з метою оцінки оптимального для безпеки життєдіяльності стану довкілля: в населених пунктах;

–     аналізувати вірогідність загроз забруднення: повітря (вміст забруднюючих речовин, радіонуклідів, транскордонне перенесення забруднюючих речовин); снігового покриву; річкових, озерних вод (гідрохімічні та гідробіологічні показники).