КУРСОВА РОБОТА : ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Курсова робота належить до самостійної навчально-наукової складової дослідницького характеру, яка виконується здобувачем вищої освіти з певної дисципліни або з окремих її розділів й спрямована на вивчення конкретної проблеми. Як самостійна письмова наукова робота реферативно-дослідницького характеру, курсова робота передбачає вивчення конкретної наукової проблеми з обов’язковим самостійним науковим пошуком і фіксуванням його результату. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, oдеpжaниx здобувачами вищої освіти за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання [8, с. 6].

Дослідження у галузі права, філософії, політології – це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності розвитку юриспруденції, філософії, політології, їх структуру і механізми, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати специфіку фактів і явищ. Будь-яке наукове дослідження в царині юриспруденції, філософії, політології, передбачає визначення загальноприйнятих методологічних параметрів: проблеми, теми, об’єкта, предмета, мети, завдань дослідження. Основними критеріями якості наукового дослідження є критерії актуальності, новизни, теоретичної і практичної значимості.

Курсові роботи з права, філософії, політології є важливою формою самостійної пізнавальної діяльності здобувача вищої освіти в освітньому процесі. Вони сприяють більш глибокому й міцному засвоєнню фахових знань, розвитку пізнавальних інтересів, залученню здобувачів вищої освіти до цілеспрямованої науково-дослідницької роботи, формуванню творчого ставлення до майбутньої професійної діяльності.

У процесі виконання курсових робіт здобувачі вищої освіти досліджують обрану проблему на основі самостійного пошуку, логічної обробки інформації, узагальнення, систематизації наявних знань з обраного предмета  та сумісних дисциплін, а також вивчення передового науково-освітнього досвіду в даному напрямку.

Курсова робота сприяє кращому засвоєнню теоретичних знань та аналізу практичних питань дисципліни, надає можливість виявити здатність здобувача вищої освіти самостійно осмислити проблему, критично дослідити; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження. Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи і написання кваліфікаційних робіт. У розробці орієнтовної тематики курсових робіт з права, філософії, політології, враховувались актуальні проблеми навчання й виховання на сучасному етапі розвитку вищої школи, їх значення у професійній підготовці майбутніх фахівців. Після вибору теми курсової роботи необхідно погодити її з науковим керівником.

В окремих випадках здобувачам вищої освіти дозволяється сформулювати й запропонувати для дослідження свою тему. Її затвердженню мають передувати обґрунтування вибору та згода наукового працівника на керівництво запропонованою темою.

Викладач проводить планові індивідуальні та колективні консультації, які дають можливість своєчасно виявити труднощі, що зустрічаються у процесі самостійної роботи, надає своєчасну допомогу, викликає здобувачів вищої освіти на консультації, якщо в цьому виникає необхідність.

 

 Метою курсових робіт з права, філософії, політології є:

–        поглиблення знань з актуальних проблем конкретної наукової галузі;

–        подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;

–        формування дослідницьких умінь;

–        критичний аналіз, поглиблення, узагальнення і закріплення фахових знань здобувачів вищої освіти з актуальних наукових проблем;

– розвиток  умінь  самостійного підбору  й  критичного опрацювання  довідкової, навчальної і наукової літератури за темою курсової роботи;

– уміння вести науковий аналіз та прикладне спостереження з метою усвідомлення найефективніших способів використання власних ресурсів у процесі формування науково-дослідницької компетентності.

 

2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Здійснювати наукове дослідження необхідно поетапно. Кількість етапів залежить від завдання дослідження, може бути різною. Організовуючи дослідження конкретної  проблеми, дотримуються такої послідовності:

1.     Визначення проблеми дослідження, яка має актуальне значення; об’єкта, предмета, мети, завдань; складання плану курсової роботи.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків. Під час вивчення літературних джерел з’ясовують головну ідею, позицію автора, особливості наукового доробку з досліджуваної проблеми.

3. Практиктичне вивчення. Під час проходження юридичної, філософської, політологічної практики слід з’ясувати, що у вирішенні цієї проблеми спеціаліст здійснює найуспішніше, зафіксувати фаховий досвід, критично осмислити фахову діяльність, проаналізувати головні причини труднощів і недоліків.

4. Здійснення емпіричного дослідження.

5. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків.

6. Оформлення результатів дослідження.

 

Ткаим чином, у процесі підготовки й написання курсової роботи умовно можна виокремити наступні етапи:

·              вибір теми дослідження;

·              визначення мети і завдань;

·              визначення об’єкта і предмета дослідження;

·              складання плану курсової роботи;

·              пошук та аналіз науково-методичної літератури;

·              вибір методів дослідження;

·              проведення фахового дослідження;

·              критична обробка результатів дослідження;

·              формулювання висновків і практичних рекомендацій;

·              оформлення роботи;

·              захист роботи.

 

Курсову роботу здобувачі вищої освіти виконують згідно з навчальним планом. Курсова робота виконується за однією з тем, запропонованих викладачами кафедри, що були затверджені на засіданні кафедри. Здобувачам вищої освіти надається право обирати собі тему курсової роботи зі списку поданих тем.

Під час оформлення курсової роботи важливо мати чітке уявлення про кожну її логічну частину: вступу, основної частини, висновків, бібліографії та додатків. Важливим моментом курсової роботи є складання плану. Необхідно мати на увазі, що без попереднього вивчення теми важко визначити питання плану, які відображають зміст. Починати вивчення проблеми потрібно з відповідних розділів навчальних посібників, енциклопедій і монографічної філософської, юридичної, політологічної літератури. Потім переходити до літератури, у якій розкриваються окремі аспекти проблеми. Для того, щоб залучити до написання курсової роботи максимально можливе коло наукових праць, використовують різні шляхи пошуку: каталоги бібліотек, покажчики, інтернет-ресурси.

Усі питання плану повинні бути чітко й лаконічно сформульовані, логічно взаємопов’язаними та відображати сутність проблеми. План курсової роботи затверджується керівником перед початком виконання роботи. Зміни, які вносяться у зміст і структуру дослідження, рекомендується своєчасно погоджувати з керівником.

Вибір теми курсової роботи. На вибір теми дослідження впливають актуальність даної проблематики, відносна наукова новизна, практична значимість та власні наукові інтереси здобувача вищої освіти.

Актуальність (лат. аctualis – дієвість) теми відбиває важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності [8, с. 21]. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо коротко викласти: сутність проблеми дослідження; соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має значення в умовах України; значення для подальшого розвитку юридичної, філософської, політологічної науки, теорії і практики.

 

Визначення мети і завдання дослідження.  Мета дослідження виражає своїм змістом результат, який поставив перед собою дослідник. Формулюючи її, дослідник з’ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути. Завдання дослідження є конкретизованою метою. Ними можуть бути: вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (наприклад, з’ясування сутності юридичного, філософського чи політичного явища, оптимізація його визначення, дослідження ознак); вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових ознак передового досвіду тощо; обґрунтування заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання; вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці [9, с. 31].

Виходячи з теми курсової роботи формулюють мету і завдання. Мета формулюється коротко і точно, висловлюючи те основне, що хоче дослідити автор, який результат він має одержати. Мета дослідження формулюється із зазначенням того явища, що вивчається. Мета роботи узгоджується із назвою роботи. Із загальної мети випливають конкретні завдання роботи, які перелічуються згідно з порядком їх розв’язання у роботі (від більш загальних, основоположних, до більш дрібних і конкретних). Як правило, вирішується 3 – 4 завдання. Пишуть: систематизувати підходи до вивчення, з’ясувати суттєві ознаки, змоделювати…, надати характеристику…, розкрити, виявити, описати, визначити, продемонструвати, представити, викласти, обґрунтувати, установити, навести, виокремити, здійснити, розробити тощо. Завдання слід формулювати чітко і лаконічно. Послідовність їх визначає послідовність викладу основного змісту курсової роботи. Завдання повинні відповідати структурі курсової роботи, її розділам та підрозділам.

Визначення об’єкта та предмета дослідження. Об’єкт дослідження є процесом або явищем, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження, а предмет дослідження – певні аспекти цього процесу чи явища, які досліджуються у цьому об’єкті, (інакше кажучи, “На предмет чого вивчається об’єкт?”). Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове [8, с. 23].

Об’єктом дослідження може бути юридичний, філософський чи політичний процес, галузь соціальної дійсності чи яке-небудь суспільно-політичне відношення, що містить у собі суперечності і породжує проблемну ситуацію. Об’єкт – це частина об’єктивної реальності, на що спрямований процес пізнання. Таким чином, визначаючи об’єкт дослідження, здобувач вищої освіти повинен знайти відповідь на питання: що розглядається? Об’єктом юридичного, філософського та політологічного дослідження є суспільні  процеси (процес навчання, виховання та надбання морально-етичних якостей, розвитку особистості, засвоєння та виконання прав і обов’язків людини і громадянина,  тощо) та явища (політико-правова система, філософсько-освітня концепція, ідея вільної людини тощо). Часто об’єкт визначається як сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора наукової роботи, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) роботи. Предмет дослідження має співпадати за сутністю з метою дослідження.

Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії співставляються між собою як загальне і часткове. Предмет дослідження – це найсуттєвіші, найхарактерніші з практичної чи теоретичної точки зору властивості, особливості, риси об'єкта, які підлягають безпосередньому аналізу, вивченню [6, с. 27].

Поняття предмет дослідження є вужчим, ніж поняття об’єкт дослідження. Об’єктами, наприклад, можуть бути методи навчання, а предметом – тільки одна група цих методів, наприклад інтерактивні методи навчання. Отже, предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які властивості, відношення, аспекти й функції об’єкта розкриваються. Об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом, те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення. В об’єкті, яким є, наприклад, розумовий розвиток учнів у ході навчання, може визначатися предмет: дослідницький і евристичний методи навчання як засіб розумового розвитку учнів або дидактична система вправ для розумового розвитку дітей. Предметом юридичного, філософського чи політологічного дослідження можуть бути мета закону, філософської ідеї чи політичного проєкту, зміст, форми й методи організації та здійснення юридичного, філософсько-освітнього чи політичного процесу, характеристики діяльності юриста, філософа, політолога, суперечності які наявні в різного роду фахових процесах, шляхи їх вдосконалення, характер фахових вимог, впливів, соціально-політичні умови, юридичні особливості, філософсько-освітні тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види практичних ситуацій.

Предметом дослідження можуть виступати також різні юридичні, філософсько-освітні та соціально-політичні відносини: між людьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в фахових колективах тощо.

Саме предмет дослідження визначає тему курсової роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження. Дотримання цієї вимоги допомагає обґрунтовано сформулювати мету дослідження. У відповідності з метою, об’єктом і предметом дослідження визначаються дослідницькі завдання.

Аналіз науково-методичної літератури. Даний етап роботи передбачає бібліографічний пошук, фіксацію та обробку одержаної інформації. Бібліографічний пошук може здійснюватись шляхом перегляду наукової та навчальної літератури, спеціальних бібліографічних видань.